В історії шахів Ілля Степанович Шумов (1819—1881) посідає своєрідне місце. Він був учнем і сучасником перших російських майстрів — А. Д. Петрова і К. А. Яніша. Разом з ними він прокладав перші борозни на полях вітчизняного шахового мистецтва. З кінця 40-х — початку 50-х років І. С. Шумов брав активну участь у всебічному розвитку стародавньої гри: успішно змагався в петербурзьких турнірах і матчах, досліджував теорію одного з розповсюджених тоді дебютів, складав задачі й етюди, організовував шахові збори і клуби, словом, був невтомним організатором і пропагандистом шахів у Росії.
